П`ятниця, 29.03.2024, 12:50
Вітаю Вас Гость | RSS
Пошук
Категорії розділу
Вхід на сайт
Історична карта
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Кабінет історії онлайн

Головна » 2015 » Лютий » 18 » Стартувала ІІ онлайн-вікторина для восьмикласників з теми "Українські землі в 60-80-ті рр. XVII ст"
23:52
Стартувала ІІ онлайн-вікторина для восьмикласників з теми "Українські землі в 60-80-ті рр. XVII ст"

Вдалого проходження тестування!

Категорія: Новини | Переглядів: 1060 | Додав: IrinaYurievna | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 1
avatar
0
1 Мыколаевыч • 22:18, 23.02.2015
«Руїна» – період в історії України, який розпочався після смерті Б.Хмельницького і характеризується боротьбою за владу між представниками козацької верхівки, поділом України та втручанням у її внутрішні справи іноземних держав (Московії, Речі Посполитої, Туреччини).

Гетьманщина – неофіційна назва козацької держави, яка набуває поширення наприкінці XVII – XVIII ст.
Причини Руїни:
  • Виникнення гострих соціальних конфліктів та охоплення значної частини народу бунтівними настроями
  • Загострення суперечок в середовищі української державної еліти з питань внутрішньої і зовнішньої політики
  • Відсутність загальнонаціонального лідера та боротьба за гетьманську владу між різними політичними силами
  • Слабкі державницькі традиції, низький рівень політичної свідомості українців.
  • Соціальне розшарування (небажання селян та простих козаків коритися шляхті та козацькій еліті).
  • Несприятливе міжнародне становище. Іноземна інтервенція в Гетьманщину з боку Речі Посполитої, Московської держави, Османської імперії та Кримського ханства.

Інтервенція – втручання однієї чи декількох держав у внутрішні справи іншої держави шляхом застосування військових сил.
Під час «Руїни» відбувалася боротьба за владу між:
  • козацькою старшиною Війська Запорозького;
  • шляхтою;
  • «черню» – нижчими прошарками суспільства (міщанами, селянами, простими козаками).

 ГЕТЬМАНУВАННЯ ІВАНА ВИГОВСЬКОГО (1657 – 1659)
Ще за життя Б. Хмельницького Старшинська рада ухвалила його наступником сина Юрія, визнавши таким чином спадковість гетьманату. Але після смерті Б. Хмельницького у 1657 р. до повноліття 16-річного Юрія Хмельницького гетьманом було обрано колишнього генерального писаря Івана Виговського. Новий гетьман орієнтувався на козацьку старшину і шляхту, нехтуючи інтересами незаможних козаків, селян і міщан, що викликало незадоволення низів. У зовнішній політиці Іван Виговський налагодив союзницькі відносини зі Швецією, Трансільванією та Кримським ханством. Невдоволений втручанням російських урядовців в українські справи, гетьман взяв курс на зближення з Річчю Посполитою. Переговори у Гадячі між поляками і українською делегацією на чолі з радником Виговського Юрієм Немиричем і полковником Павлом Тетерею закінчилися у вересні 1658 р. підписанням знаменитого Гадяцького трактатупро унію України з Польщею і Литвою.
 Гадяцький трактат (16 вересня 1658 р.)
  • Україна в складі Брацлавського, Київського і Чернігівського воєводств під назвою «Велике князівство Руське» разом з Польським королівством і Великим князівством Литовським входила до Речі Посполитої на правах «як вільні до вільних і рівні до рівних».
  • князівство мало свій суд, казну, монету, військо в 30 тисяч реєстрових козаків та 10 тисяч найманців, виборне довічне гетьманське управління, але самостійні зовнішні відносини з іншими державами заборонялись;
  • православна віра урівнювалася в правах з католицькою, унія скасовувалась, проголошувалась свобода слова і друку, передбачалось заснування в Україні двох університетів, шкіл і друкарень;
  • козацтву забезпечувалися давні права і привілеї, можливість отримати шляхетство, але відновлювалося велике землеволодіння та різноманітні повинності й податки селян і міщан.

Гадяцький договір викликав незадоволення частини козаків, які не хотіли бачити поляків своїми союзниками. У травні 1658 р. І. Виговський разом із загоном татар жорстоко придушив повстання полтавського полковника М. Пушкаря та отамана Запорозької Січі Я. Барабаша, які виступили проти союзу України з Польщею та за повалення влади І. Виговського.
Гадяцький договір так і не був реалізований, але призвів навесні 1659 р. до початку відкритої війни між Україною і Росією. Вирішальна битва відбулася вчервні 1659 р. під Конотопом, де армія гетьмана І. Виговського посилена польськими і татарськими загонами завдала нищівної поразки 100-тисячній російській армії на чолі з князем Трубецьким і Ромадановським. Але скористатися результатами цієї перемоги І.Виговський не зміг, бо проти нього підняли заколот полковники Цюцюра, Золотаренко, Сомко. Також проти пропольської політики гетьмана виступила впливова частина козацької старшини на чолі з полковниками І. Богуном, П. Дорошенком, І. Іскрою та кошовим отаманом Іваном Сірком.
avatar